виклад
ВИКЛАД, у, ч. 1. Письмова чи усна розповідь, опис, передача яких-небудь фактів, матеріалів і т. ін. Лікар іде додому, обідає, а по обіді замикається в своїй хатині, щоб ніхто не заважав йому писати популярний виклад з гігієни (Коцюб., І, 1955, 174); Водій Цюпа замислився. А чого він замислився - детальний виклад буде далі (Ю. Янов., І, 1954, 51).
2. Стиль, манера розповіді, опису. Розуміння предмета, ясність викладу Валентини Григорівни породили [у Ганни] допитливість, інтерес (Коз., Сальвія, 1956, 191); Вимагаючи від інших "легкості й гнучкості" мови, Маркс ще більш вимогливий був до форми викладу своїх творів (Мовозн., 7, 1949, 11).
3. діал. Лекція. На викладах професор Чорнай трактує, викладає гарно (Коб., III, 1956, 313).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виклад | виклади |
Родовий | викладу | викладів |
Давальний | викладові, викладу | викладам |
Знахідний | виклад | виклади |
Орудний | викладом | викладами |
Місцевий | на/у викладі | на/у викладах |
Кличний | викладе | виклади |
викласти
ВИКЛАСТИ див. викладати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викладу | викладемо |
2 особа | викладеш | викладете |
3 особа | викладе | викладуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виклав | виклали |
Жіночий рід | виклала | |
Середній рід | виклало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викладімо | |
2 особа | виклади | викладіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | виклавши |