вилучати
ВИЛУЧАТИ, аю, аєш, недок., ВИЛУЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Вибирати, видаляти що-небудь звідкись, із складу чогось і т. ін. На ряді підприємств автомати-бракувальники виявляють і вилучають браковані деталі (Наука.., 8, 1958, 19); Просушене на гарячій печі прядиво ми мусили довго м'яти ногами, щоб вилучити, вим'яти ту кляту кострицю (Минко, Моя Минківка, 1962, 57); // Забирати що-небудь у когось, конфіскувати. - Директива прийшла, щоб хуторян усіх перетрусити, вогнестрільну й холодну зброю вилучити (Гончар, Таврія.., 1957, 444); // Виводити з числа членів якоїсь організації, колективу і т. ін. [Ізоген:] Була в нас вчора буря на зібранні, єпіскоп вилучив Ардента з церкви (Л. Укр., III, 1952, 297); Кількох куркульських прихвоснів тут же вилучили з колективу (Ле, Опов. та нариси, 1950, 172); // Викидати, випускати проміння; сяяти. А купці вже несли на руках і поклали перед самим престолом імператора ..прикрашені емалями й камінням, що вилучали проміння, меч, шолом, золотий щит (Скл., Святослав, 1959, 150); * Образно. Він був високий, стрункий, мав дивні крилаті брови і глибокі карі очі, трішки примружені від того тихого вогню, який вилучали (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 16).
2. Відокремлювати від стада (свійських тварин). - Степане! біжи вівці вилучати! (Коцюб., II, 1955, 16); Ранком другого дня мешканці двох юрт вилучили своїх оленів і вирушили в дальшу путь (Багмут, Щасл. день.., 1959, 166).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вилучаю | вилучаємо |
2 особа | вилучаєш | вилучаєте |
3 особа | вилучає | вилучають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вилучатиму | вилучатимемо |
2 особа | вилучатимеш | вилучатимете |
3 особа | вилучатиме | вилучатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вилучав | вилучали |
Жіночий рід | вилучала | |
Середній рід | вилучало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вилучаймо | |
2 особа | вилучай | вилучайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вилучаючи | |
Минулий час | вилучавши |