виліплювати
ВИЛІПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИЛІПИТИ, плю, пиш; мн. виліплять; док., перех. 1. Ліпити з глини, гіпсу і т. ін. скульптурні зображення живих істот, предметів. Не спиняючи розповіді, бере [Річард] глину і править далі, виліплюючи щось (Л. Укр., III, 1952, 20); Він прикрашав стіни і ззовні і всередині, виліплював прикраси дивні (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 525); Хомі хочеться негайно ж виліпити портрет оцієї стрункої, чарівної, запаморочливої особи [дівчини] (Ю. Янов., II, 1954, 205); // Ліпити що-небудь. - Он у тебе під стелею ластівки гніздо виліпили (Гончар, Тронка, 1963, 110).
2. перен. Впливаючи на кого-небудь, формувати його погляди, вдачу і т. ін. - Ти виліплював їхній характер, ти - скульптор дитячої душі (Донч., V, 1957, 295); [Федора:] З молодого, кажуть, як із воску, що схочеш, те й виліпиш (Вас., III, 1960, 143); Наш батечко ладнався виліпити з нього [Івана] зятя на свій смак (Кол., Терен.., 1959, 313).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виліплюю | виліплюємо |
2 особа | виліплюєш | виліплюєте |
3 особа | виліплює | виліплюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виліплюватиму | виліплюватимемо |
2 особа | виліплюватимеш | виліплюватимете |
3 особа | виліплюватиме | виліплюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виліплював | виліплювали |
Жіночий рід | виліплювала | |
Середній рід | виліплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виліплюймо | |
2 особа | виліплюй | виліплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виліплюючи | |
Минулий час | виліплювавши |