вимивати
ВИМИВАТИ, аю, аєш, недок., ВИМИТИ, ию, иєш, док., перех. 1. Миючи, робити кого-, що-небудь чистим. Насипала [Аниця] в миску студеного борщу, поставила на стіл, а сама стала горнець вимивати (Март., Тв., 1954, 36); Охрім вимиває в мисці пшоно і висипає в казанок (Тют., Вир, 1964, 15); Вимили, вичесали її, обули, одягли в нову одежинку (Мирний, II, 1954, 133); Підлогу вимила - все в світлиці заблищало (Скл., Святослав, 1959, 110).
2. Розмиваючи землю, грунт, утворювати заглибину, яр і т. ін. За багато років вода вимила глибокий вир (Чорн., Пісні.., 1958, 79); // Розмиваючи грунт, виносити з нього або відкривати щось. Приватник граф продав державі каміння, яке протягом тисячоліть вимивали дощові води з землі (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 36); Тільки-но колгоспники внесуть у грунт добрива, як зливові води зразу ж їх вимивають (Рад. Укр., 2.III 1962, 3).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимиваю | вимиваємо |
2 особа | вимиваєш | вимиваєте |
3 особа | вимиває | вимивають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимиватиму | вимиватимемо |
2 особа | вимиватимеш | вимиватимете |
3 особа | вимиватиме | вимиватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вимивав | вимивали |
Жіночий рід | вимивала | |
Середній рід | вимивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимиваймо | |
2 особа | вимивай | вимивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вимиваючи | |
Минулий час | вимивавши |