виплеск
ВИПЛЕСК, у, ч. 1. Дія за знач. випліскувати і виплескати 1, 2. Він [Чубинський] помітив, як здригнулось лице Варвари, мов спокійна вода од виплеску риби (Коцюб., ІІ, 1955, 171); * Образно. Рік 1909-и був свідком нового виплеску каламутної реакції (Тич., III, 1957, 232).
2. Звук, утворений плесканням. За хвилину всі гармати в грюкотом і виплеском шубовтались і зникали під пінявими хвилями у ставку (Стар., Облога.., 1961, 54).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виплеск | виплески |
Родовий | виплеску | виплесків |
Давальний | виплескові, виплеску | виплескам |
Знахідний | виплеск | виплески |
Орудний | виплеском | виплесками |
Місцевий | на/у виплеску | на/у виплесках |
Кличний | виплеску | виплески |