виповнюватися
ВИПОВНЮВАТИСЯ, юється і ВИПОВНЯТИСЯ, яється, недок., ВИПОВНИТИСЯ, иться, док. 1. Робитися цілком заповненим, зайнятим ким-, чим-небудь. Майдан виповнявся [людьми] і починав шуміти (Коцюб., II, 1955, 80); Кімната виповнювалася селянами (Епік, Тв., 1958, 333); Аж ось коли виповнився водою Сугаклій (Ю. Янов., II, 1954, 168); // Робитися повністю насиченим чим-небудь. Глибокий казан міжгірного річища виповнявся прозорим ранковим туманом (Вол., Озеро.., 1959, 21); Повітря висвіжилось, виповнилось холоднуватими пахощами нічних квітів (Гончар, Новели, 1954, 99).
2. Робитися повнішим, поправлятися, гладшати. Параска заздро косила очима на невістку: виповнилася як! Від матері як сухар прийшла (Горд., II, 1959, 289); Поступово сили поверталися до неї, виповнилися щоки і з'явився на них ніжний рум'янець (Хижняк, Тамара, 1959, 270).
3. діал. Минати, сповнюватися (про роки). А коли йому виповнилось уже шістнадцять років, він поступив чорноробом у депо (Панч, II, 1956, 451).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виповнююся | виповнюємося |
2 особа | виповнюєшся | виповнюєтеся |
3 особа | виповнюється | виповнюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виповнюватимуся | виповнюватимемося |
2 особа | виповнюватимешся | виповнюватиметеся |
3 особа | виповнюватиметься | виповнюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виповнювався | виповнювалися |
Жіночий рід | виповнювалася | |
Середній рід | виповнювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виповнюймося | |
2 особа | виповнюйся | виповнюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виповнюючись | |
Минулий час | виповнювавшись |