випрати
ВИПРАТИ, перу, переш, док. перех. Перучи, зробити чистим (білизну, одяг і т. ін.). [Кнур:] Як же я сам управлюся? Чи подереться що, - треба його залатати, сорочку - випрати... Чиє ж то діло, як не жіноче? (Мирний, V, 1955, 83); Зняла [Христя] рушник та як трусне ним - пил із нього хмарою. Згорнула його - завтра випере (Головко, II, 1957, 97).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виперу | виперемо |
2 особа | випереш | виперете |
3 особа | випере | виперуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виправ | випрали |
Жіночий рід | випрала | |
Середній рід | випрало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виперімо | |
2 особа | випери | виперіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | виправши |