виприснути
ВИПРИСНУТИ, ну, неш, док. 1. перех. Однокр. до виприскувати.
2. неперех. Випасти, вирватися звідки-небудь, з чогось, кудись. - За тебе п'ю, - від сили зміг: - Коханий мій Оскаре! - І кухоль виприснув до ніг, неначе від удару (Граб., І, 1959, 420); Одарка махнула батогом, воли рушили, але плуг виприснув ту ж мить із рук хлопцевих і перекинувся (Л. Янов., І, 1959, 422); // Швидко і спритно вибігти, вискочити звідки-небудь, кудись. За якусь хвилину кицьки виприснули з ящика, дременули хто куди (Збан., Мор. чайка, 1959, 188); Благеньке кільце навколо партизанів не витримало, і ті прорвалися за його межі. А як тільки вони виприснуть у дюни - шукай вітру в полі! (Загреб., Європа 45, 1959, 410).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виприсну | виприснемо |
2 особа | виприснеш | виприснете |
3 особа | виприсне | виприснуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виприснув | виприснули |
Жіночий рід | виприснула | |
Середній рід | виприснуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виприснімо | |
2 особа | виприсни | виприсніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | виприснувши |