випуклість
ВИПУКЛІСТЬ, лості, ж. 1. Властивість за знач. випуклий. Той столярує, той фарбує, високо зіп'явшись і ганяючи шариковою щіткою по випуклості борту (Гончар, Тронка, 1963, 341); Ти навіть в пам'яті старечій Довіку будеш, як була: Веселі очі, рівні плечі, Спокійна випуклість чола (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 54).
2. Випукле місце на чому-небудь. Так, Максим, справді, міг би бути зразком здоров'я і краси. Великі грудні м'язи навіть у спокійному стані лежали красивими чотирикутними випуклостями (Ткач, Арена, 1960, 173).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | випуклість | випуклості |
Родовий | випуклості, випуклости | випуклостей |
Давальний | випуклості | випуклостям |
Знахідний | випуклість | випуклості |
Орудний | випуклістю | випуклостями |
Місцевий | на/у випуклості | на/у випуклостях |
Кличний | випуклосте | випуклості |