вираз
ВИРАЗ, у, ч. 1. рідко. Дія за знач. виражати 1 і виразити. Не будемо давать ми виразу чуттям, Що так з душі на волю рвуться (Сам., І, 1958, 96).
2. Вияв настрою, почуття на обличчі, в очах. [Аецій Панса:] Щось там гомоніли, немовби ви розлуку мали брати [Руфін:] Розлуку? Ми?.. (У Руфіна гнівний вираз хутко зміняється в сміх) (Л. Укр., II, 1951, 356); Вираз обличчя в Серьожі з скептичного став спантеличеним (Сенч., На Бат. горі, 1960, 15); Сильне, з грубуватими рисами Храпчукове обличчя сьогодні мало вираз невластивої йому розгубленості (Жур., Звич. турботи, 1960, 73).
3. Висловлення, фраза. Він чув цей вираз від батька (Коцюб., I, 1955, 101); Дідусь довго добирав влучний вираз, щоб дошкулити онуці (Хижняк, Тамара, 1959, 7).
^ Крилатий вираз - те саме, що Крилаті слова (див. крилатий). Своєю творчістю Тичина утверджує ідеї Комуністичної партії, крилатий вираз "Партія веде", немов гордий девіз, увінчує його поетичне слово (Укр. літ., 10, 1957, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вираз | вирази |
Родовий | виразу | виразів |
Давальний | виразові, виразу | виразам |
Знахідний | вираз | вирази |
Орудний | виразом | виразами |
Місцевий | на/у виразі | на/у виразах |
Кличний | виразе | вирази |
виразовий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | виразовий | виразова | виразове | виразові |
Родовий | виразового | виразової | виразового | виразових |
Давальний | виразовому | виразовій | виразовому | виразовим |
Знахідний | виразовий, виразового | виразову | виразове | виразові, виразових |
Орудний | виразовим | виразовою | виразовим | виразовими |
Місцевий | на/у виразовому, виразовім | на/у виразовій | на/у виразовому, виразовім | на/у виразових |