виселення
ВИСЕЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. виселити. На багатолюдних зборах селяни ухвалювали постанови про конфіскацію куркульського майна і виселення найбільш вороже настроєних куркулів (Іст. УРСР, II, 1957, 358).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виселення | виселення |
Родовий | виселення | виселень |
Давальний | виселенню | виселенням |
Знахідний | виселення | виселення |
Орудний | виселенням | виселеннями |
Місцевий | на/у виселенні | на/у виселеннях |
Кличний | виселення | виселення |