вискалюватися
ВИСКАЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ВИСКАЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ВИСКАЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Розсуваючи губи, відкривати, показувати зуби. - Не питають? - вискаливсь Тронько. - Добре. А хто тобі, діду, сталь дає, яку ти катаєш? З неба вона не падає (Кучер, Трудна любов, 1960, 395); // Посміхатися, осміхатися. - Ну! - вискалився, Сашко усіма зубами в шанобливій посмішці (Смолич, V, 1959, 40).
2. розм. Бути видним, показуватися, виглядати звідки-небудь. А над селом вискалюється з зелені червоний двір (Фр., VIII, 1952, 9); Коли б хоч трохи вискалилось [сонце] (Номис, 1864, № 601).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вискалююся | вискалюємося |
2 особа | вискалюєшся | вискалюєтеся |
3 особа | вискалюється | вискалюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вискалюватимуся | вискалюватимемося |
2 особа | вискалюватимешся | вискалюватиметеся |
3 особа | вискалюватиметься | вискалюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вискалювався | вискалювалися |
Жіночий рід | вискалювалася | |
Середній рід | вискалювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вискалюймося | |
2 особа | вискалюйся | вискалюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вискалюючись | |
Минулий час | вискалювавшись |