виструнчуватися
ВИСТРУНЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИСТРУНЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Випрямлятися, ставати дуже прямо, струнко. Старший сержант Івашко - виструнчується, прикладає руку до козирка (Панч, Іду, 1946, 51); Лукію наче кольнуло щось. Виструнчилася, заніміла. Очі з тривогою вп'ялися в гостя (Донч., III, 1956, 128); * Образно. Вона [Даша] йшла, як завжди, алеєю молодих осокорів, що виструнчилися вздовж тихого завулка (Жур., Вечір.., 1958, 210); // Ставати струнким. [Пан Стась:] Ви гляньте, як наш дядя зразу розгулявся! Одмолодів, виструнчився, прямо не впізнаєш. Що то - волю почув! (Вас., III, 1960, 229).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виструнчуюся | виструнчуємося |
2 особа | виструнчуєшся | виструнчуєтеся |
3 особа | виструнчується | виструнчуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виструнчуватимуся | виструнчуватимемося |
2 особа | виструнчуватимешся | виструнчуватиметеся |
3 особа | виструнчуватиметься | виструнчуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виструнчувався | виструнчувалися |
Жіночий рід | виструнчувалася | |
Середній рід | виструнчувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виструнчуймося | |
2 особа | виструнчуйся | виструнчуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виструнчуючись | |
Минулий час | виструнчувавшись |