витворювати
ВИТВОРЮВАТИ 1, юю, юєш, недок., ВИТВОРИТИ, рю, риш, док., перех. Робити що-небудь існуючим, в процесі творчої праці викликати до життя; створювати. В нас уже кілька комісій, котрі впорядковують термінологію всякого роду, витворюють і ухвалюють ті чи інші неологізми (Сам., II, 1958, 372); Мова така ж жива [і]стота, як і народ, що її витворив (Мирний, V, 1955, 307); Війна вже витворила свою, воєнну, мораль і встановила свої, воєнні, звичаї (Смолич, Мир.., 1958, 169); // Породжувати що-небудь, викликати появу чогось. Життя не встигло ще витворити в ній тої злоби, що буває найсумнішою прикметою всіх людей, покривджених природою (Фр., III, 1950, 62). ВИТВОРЮВАТИ2 див. витворяти.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витворюю | витворюємо |
2 особа | витворюєш | витворюєте |
3 особа | витворює | витворюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витворюватиму | витворюватимемо |
2 особа | витворюватимеш | витворюватимете |
3 особа | витворюватиме | витворюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | витворював | витворювали |
Жіночий рід | витворювала | |
Середній рід | витворювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витворюймо | |
2 особа | витворюй | витворюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | витворюючи | |
Минулий час | витворювавши |