вкарбовувати
ВКАРБОВУВАТИ (УКАРБОВУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКАРБУВАТИ (УКАРБУВАТИ), ую, уєш, док., перех. 1. Вирізьблювати напис, візерунок і т. ін. на чому-небудь твердому. Так і застигнув у розгоні Солдат на бронзовій колоні, В яку різець укарбував Імення рівними рядами (Нагн., Вибр., 1950, 256);
* Образно. Ледь світати починало, Як я вже в зошит свій.. бліденьким саморобним атраментом Вкарбовував римовані рядки (Перв., II, 1958, 105).
2. перен. Міцно закріплювати що-небудь у пам'яті, душі тощо. Будь проклята вовік, фашистська сила,.. що в пам'ять вкарбувала назавжди дитя, ножем убите при хатині (Голов., Поезії, 1955, 105).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вкарбовую | вкарбовуємо |
2 особа | вкарбовуєш | вкарбовуєте |
3 особа | вкарбовує | вкарбовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вкарбовуватиму | вкарбовуватимемо |
2 особа | вкарбовуватимеш | вкарбовуватимете |
3 особа | вкарбовуватиме | вкарбовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вкарбовував | вкарбовували |
Жіночий рід | вкарбовувала | |
Середній рід | вкарбовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вкарбовуймо | |
2 особа | вкарбовуй | вкарбовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вкарбовуючи | |
Минулий час | вкарбовувавши |