вклепувати
ВКЛЕПУВАТИ (УКЛЕПУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКЛЕПАТИ (УКЛЕПАТИ), аю, аєш, док., перех. 1. Клепаючи щось, вправляти, вставляти в що-небудь.
2. перен., розм. Вплутувати в яку-небудь справу (звичайно неприємну). [Теофіл:] Скажи ж ти сам, від кого Круста міг про те дізнатись, що "давній друг Руфінового батька вернувся з Галлії"? По сих ознаках знайшли мене й забрали. А раби Руфінового дому вже докраю мене вклепали (Л. Укр., II, 1951, 437).
3. тільки док., розм., рідко. Те саме, що викувати. Там єсть з чого шаблюку уклепати (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вклепую | вклепуємо |
2 особа | вклепуєш | вклепуєте |
3 особа | вклепує | вклепують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вклепуватиму | вклепуватимемо |
2 особа | вклепуватимеш | вклепуватимете |
3 особа | вклепуватиме | вклепуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вклепував | вклепували |
Жіночий рід | вклепувала | |
Середній рід | вклепувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вклепуймо | |
2 особа | вклепуй | вклепуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вклепуючи | |
Минулий час | вклепувавши |