властолюбний
ВЛАСТОЛЮБНИЙ, а, е, книжн., заст. Владолюбний. Одного разу я побачила,.. як наш старший лісничий кланявся у пояс значно молодшому, але самовпевненому і властолюбному заготівельникові (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 166).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | властолюбний | властолюбна | властолюбне | властолюбні |
Родовий | властолюбного | властолюбної | властолюбного | властолюбних |
Давальний | властолюбному | властолюбній | властолюбному | властолюбним |
Знахідний | властолюбний, властолюбного | властолюбну | властолюбне | властолюбні, властолюбних |
Орудний | властолюбним | властолюбною | властолюбним | властолюбними |
Місцевий | на/у властолюбному, властолюбнім | на/у властолюбній | на/у властолюбному, властолюбнім | на/у властолюбних |