влучність
ВЛУЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до влучний. Кидається воїн вперед з удесятеро більшою снагою, й тоді особливої влучності набувають його удари по ворогові (Довж., І, 1958, 294); Великою змістовністю і влучністю спостережень відзначаються міркування Франка про відмінність сатири Щедріна від сатири Гоголя (Рад. літ-во, 3, 1957, 43).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | влучність | влучності |
Родовий | влучності, влучности | влучностей |
Давальний | влучності | влучностям |
Знахідний | влучність | влучності |
Орудний | влучністю | влучностями |
Місцевий | на/у влучності | на/у влучностях |
Кличний | влучносте | влучності |