водозабір
ВОДОЗАБІР, бору, ч., рідко. 1. Забирання води з річки або водоймища в зрошувальні, судноплавні канали тощо. Державний комітет по зрошуваному землеробству і водному господарству УРСР схвалив систему водозабору і спускання відпрацьованих вод у річку Рось (Рад. Укр., 9.VI 1965, 4).
2. Те саме, що водозабірник. До основних споруд належать греблі, водоскиди, водозабори, канали і споруди на них (Довідник сіль. будівельника, 1956, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | водозабір | водозабори |
Родовий | водозабору | водозаборів |
Давальний | водозаборові, водозабору | водозаборам |
Знахідний | водозабір | водозабори |
Орудний | водозабором | водозаборами |
Місцевий | на/у водозаборі | на/у водозаборах |
Кличний | водозаборе | водозабори |