володарювати
ВОЛОДАРЮВАТИ, юю, юєш, недок. Маючи повну владу, керувати державою, краєм і т. ін. Ось вигнанець повертається до міста, яке повалило його владу; він повертається на те, щоб володарювати (Черн., Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 398); // Підпорядкувавши своїй волі, розпоряджатися ким-, чим-небудь. Думалося Когутові, що.. буде він володарювати довіку. Аж воно не так вийшло (Цюпа, Назустріч.., 1958, 405); Колись тут жив куркуль Обруч. А зараз володарює Карпо (Тют., Вир, 1964, 383).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | володарюю | володарюємо |
2 особа | володарюєш | володарюєте |
3 особа | володарює | володарюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | володарюватиму | володарюватимемо |
2 особа | володарюватимеш | володарюватимете |
3 особа | володарюватиме | володарюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | володарював | володарювали |
Жіночий рід | володарювала | |
Середній рід | володарювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | володарюймо | |
2 особа | володарюй | володарюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | володарюючи | |
Минулий час | володарювавши |