володільниця
ВОЛОДІЛЬНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до володільник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | володільниця | володільниці |
Родовий | володільниці | володільниць |
Давальний | володільниці | володільницям |
Знахідний | володільницю | володільниць |
Орудний | володільницею | володільницями |
Місцевий | на/у володільниці | на/у володільницях |
Кличний | володільнице | володільниці |