волохи
ВОЛОХИ, ів, мн., розм. Волоски на тілі людини. Так волохи... й повставали (Номис, 1864, № 8191).
ВОЛОХИ, ів, мн. (одн. волох, а, ч., волошка, и, ж. ). Загальна назва середньовічного населення Придунайських князівств і Трансільванії, з якого в другій половині XIX ст. сформувалися румунська та молдавська нації. Ой волохи, волохи, Вас осталося трохи (Шевч., І, 1951, 102); Ярошенки присіли біля однієї волошки, що продавала горілку, сухарі, солонину (Мак., Вибр., 1956, 508).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | волохи | |
Родовий | волохів | |
Давальний | волохам | |
Знахідний | волохів | |
Орудний | волохами | |
Місцевий | на/у волохах | |
Кличний | волохи |
волох
ВОЛОХ див. волохи.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | волох | волохи |
Родовий | волоха | волохів |
Давальний | волохові, волоху | волохам |
Знахідний | волоха | волохів |
Орудний | волохом | волохами |
Місцевий | на/у волоху, волохові | на/у волохах |
Кличний | волоше | волохи |