волошковий
ВОЛОШКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до волошка1. Волошковий цвіт; // На якому ростуть волошки. Йде обніжком волошковим Чіпка (Мас., Сорок.., 1957, 348); // Зробл. з волошок. І хай згадається вам перше на віку.. Дівча засмалене в волошковім вінку (Рильський, Поеми, 1957, 219).
2. Який має або нагадує колір волошки; синій. На ньому була полотняна сорочка з вишитим волошковими нитками коміром (Мик., II, 1957, 378); Які в неї розіскрені волошкові очі! (Гур., Друзі.., 1959, 30).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | волошковий | волошкова | волошкове | волошкові |
Родовий | волошкового | волошкової | волошкового | волошкових |
Давальний | волошковому | волошковій | волошковому | волошковим |
Знахідний | волошковий, волошкового | волошкову | волошкове | волошкові, волошкових |
Орудний | волошковим | волошковою | волошковим | волошковими |
Місцевий | на/у волошковому, волошковім | на/у волошковій | на/у волошковому, волошковім | на/у волошкових |