воріженьки
ВОРІЖЕНЬКИ, рідко ВОРОЖЕНЬКИ, ів, мн., нар.-поет. Вороги. Насудяться воріженьки, - Дівка заміж піде (Укр.. лір. пісні, 1958, 173); Не співає чорнобрива, Кляне свою долю. А тим часом вороженьки чинять свою волю (Шевч., І, 1951, 31); Лукія.. заспівала на весь голос: "..Брешіть, брешіть, воріженьки, - я вас не боюся!" (Донч., III, 1956, 100).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | воріженьки | |
Родовий | воріженьків | |
Давальний | воріженькам | |
Знахідний | воріженьків | |
Орудний | воріженьками | |
Місцевий | на/у воріженьках | |
Кличний | воріженьки |