віск
ВІСК, воску, ч. 1. Пластична маса жовтого або білого кольору, яку виробляють бджоли для стільників. Теплий солодкавий дух воску, що стікав по свічках, підіймав з грудей до горла жалість (Коцюб., II, 1955, 352); Той факт, що бджоли самі виділяють віск для будівництва стільників, тепер загальновідомий (Бджоли, 1955, 54); * Образно. Було видно: не характер в Антоніни Никонівни - віск. З неї хоч свічки ліпи (Збан., Малин. дзвін, 1958, 175); * У порівн. Нимидора лежала жовта, як віск (Н.-Лев., II, 1956, 248).
@ Виливати з воску [талан] долю, заст. див. виливати.
2. Якісно близька до бджолиного воску маса мінерального або рослинного походження. У копальнях земного воску бачив Яким чималі дива... (Ков., Світ.., 1960, 27); На поверхні листків багатьох рослин спостерігається утворення тонкого шару воску, який виділяється клітинами епідермісу (Практ. з анат. рослин, 1955, 70).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | віск | воски |
Родовий | воску | восків |
Давальний | воскові, воску | воскам |
Знахідний | віск | воски |
Орудний | воском | восками |
Місцевий | на/у воску | на/у восках |
Кличний | воску | воски |
восковий
ВОСКОВИЙ, а, е. 1. Зробл. з воску. Тримаючи в руках великі воскові свічки, вони сходами спустились у глибоке Підземелля (Скл., Святослав, 1959, 559); // Укритий або просочений воском. Сапфо щось пише на восковій табличці (Л. Укр., III, 1952, 722); Світло падало знизу і просвічувало крізь восковий папір (Кучер, Чорноморці, 1956, 425).
@ Воскова міль - міль, що паразитує на стільниках. Личинки воскової молі знищують стільники (Бджільн., 1956, 73).
2. перен. М'який, податливий (про людську вдачу). Воскова вдача: аби до тепла, так і тане (Укр.. присл.., 1955, 247); - Жіночка трапилась ласкава, просто-таки. воскова (Збан., Єдина, 1959, 137).
3. Який має колір воску; блідо-жовтий. - Ви б порадились [у] лікаря.., - говорив о. Василь, зупиняючи погляд на її восковому лиці (Коцюб., I, 1955, 331);
В тіні під грушею біліли вискреблені до воскового кольору лавочка і стіл (Сенч., Опов., 1959, 30).
@ Воскова стиглість - передостання фаза стиглості зерна, у якій воно починає жовтіти. Під час воскової стиглості зерно ще міцно тримається в колосі (Колг. Укр., 1, 1957, 6).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | восковий | воскова | воскове | воскові |
Родовий | воскового | воскової | воскового | воскових |
Давальний | восковому | восковій | восковому | восковим |
Знахідний | восковий, воскового | воскову | воскове | воскові, воскових |
Орудний | восковим | восковою | восковим | восковими |
Місцевий | на/у восковому, восковім | на/у восковій | на/у восковому, восковім | на/у воскових |