воюватися
ВОЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., з ким і без додатка, розм. Те саме, що воювати. Латин старий був не рубака І воюватись не любив (Котл., І, 1952, 184); У Раїси раптом стиснуло серце - і вона міцно стулила вуста. Ну, що ж, їй не першинка: коли доведеться, буде воюватись (Коцюб., І, 1955, 309); - І мої, і твої старі показились на ярмарку.. Не буду ж воюватися з ними (Стельмах, Хліб.., 1959, 549); // безос. Ваго Гуліашвілі мав щасливу вдачу людей, які швидко забувають страждання, і тому воювалося йому легше, ніж іншим (Собко, Кавказ, 1946, 80).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | воююся | воюємося |
2 особа | воюєшся | воюєтеся |
3 особа | воюється | воюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | воюватимуся | воюватимемося |
2 особа | воюватимешся | воюватиметеся |
3 особа | воюватиметься | воюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | воювався | воювалися |
Жіночий рід | воювалася | |
Середній рід | воювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | воюймося | |
2 особа | воюйся | воюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | воюючись | |
Минулий час | воювавшись |