вповзати
ВПОВЗАТИ (УПОВЗАТИ), аю, аєш, недок., ВПОВЗТИ (УПОВЗТИ), зу, зеш, док. 1. Повзучи, проникати кудись або в що-небудь. В окоп вповзає санітарка з саночками (Корн., II, 1955, 56); Зараз на правий край її [лощини] саме вповзали ворожі бронетранспортери з десантами (Гончар, III, 1959, 138); Та ось одної ночі та гадюка Вповзла до стайні і отруйним зубом Коня вкусила (Фр., XI, 1952, 336); * Образно. В серце мимоволі вповзала неусвідомлена туга (Вол., Дні.., 1958, 56).
2. перен. Повільно, не поспішаючи входити, в'їжджати куди-небудь. Підо мною з підземним гулом вповзає знизу вагон (Коцюб., II, 1955, 412); За ворогом ми мчали наздогін, А він, розбитий, в смертному тремтінні По селах розбігавсь, вповзав в ліси (Перв., II, 1958, 197); Похід, як велетенський полоз, вповз у ворота (Скл., Святослав, 1959, 124).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вповзаю | вповзаємо |
2 особа | вповзаєш | вповзаєте |
3 особа | вповзає | вповзають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вповзатиму | вповзатимемо |
2 особа | вповзатимеш | вповзатимете |
3 особа | вповзатиме | вповзатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вповзав | вповзали |
Жіночий рід | вповзала | |
Середній рід | вповзало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вповзаймо | |
2 особа | вповзай | вповзайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вповзаючи | |
Минулий час | вповзавши |