впростяж
ВПРОСТЯЖ (УПРОСТЯЖ), ВПРОТЯЖ (УПРОТЯЖ), присл. Один за одним у запряжці (про коней і т. ін.); цугом. Через два дні дві пари волів впростяж привезли до Балабухи на подвір'я прездорову махину (Н.-Лев., III, 1956, 211); Семенові непоганим видалось мати "двір" високий, мов дзвіницю, а їздити впротяж баскими кіньми (Коцюб., І, 1955, 101).