вражатися
ВРАЖАТИСЯ 1 (УРАЖАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., ВРАЗИТИСЯ (УРАЗИТИСЯ), вражуся, вразишся, док. 1. Бути чимось приємно або неприємно враженим; дивуватися. Він повільно розплющив очі і радісно вразився (Гончар, І, 1954, 288).
2. Зазнавати душевного болю, жалю. Заспокой своє серце, щоб не вражалось воно, не журилось думками такими (Л. Укр., IV, 1954, 278); // Бути незадоволеним учинками, діями кого-вебудь; ображатися. [Хуса:] Я сам казав: навіщо се? Та мати вражається, коли в її клейноди невісточка кохана не вбереться (Л. Укр., III, 1952,181).
ВРАЖАТИСЯ2 див. уражатися 1.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вражаюся | вражаємося |
2 особа | вражаєшся | вражаєтеся |
3 особа | вражається | вражаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вражатимуся | вражатимемося |
2 особа | вражатимешся | вражатиметеся |
3 особа | вражатиметься | вражатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вражався | вражалися |
Жіночий рід | вражалася | |
Середній рід | вражалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вражаймося | |
2 особа | вражайся | вражайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вражаючись | |
Минулий час | вражавшись |