втовкмачувати
ВТОВКМАЧУВАТИ (УТОВКМАЧУВАТИ) і ВТОКМАЧУВАТИ (УТОКМАЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВТОВКМАЧИТИ (УТОВКМАЧИТИ) і ВТОКМАЧИТИ (УТОКМАЧИТИ), чу, чиш, док., перех., розм. 1. Поштовхами впихати, втискати щось у середину чого-небудь. Співбесідник востаннє глибоко затягнувся тютюновим димом, недбало впустив недопалок собі під ноги і втовкмачив його підбором гумового чобота у м'який торф'янистий грунт (Знання.., 7, 1967, 8); // перен. Втягати кого-небудь у якусь неприємну справу. Розумна жінка чоловіка із біди вирятує, а дурна ще втокмачить (Укр.. присл.., 1955, 121).
2. Те саме, що втлумачувати. Довго художник втокмачував у голову дівчині, що він хоче намалювати її портрет (Донч., II, 1956, 112); Шеф не заспокоївся, доки не втовкмачив нам усім, скільки м'ячів ми повинні, коли хочемо жити, пропустити в другому таймі до своїх воріт (Ю. Янов., І, 1958, 489).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | втовкмачую | втовкмачуємо |
2 особа | втовкмачуєш | втовкмачуєте |
3 особа | втовкмачує | втовкмачують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | втовкмачуватиму | втовкмачуватимемо |
2 особа | втовкмачуватимеш | втовкмачуватимете |
3 особа | втовкмачуватиме | втовкмачуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | втовкмачував | втовкмачували |
Жіночий рід | втовкмачувала | |
Середній рід | втовкмачувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | втовкмачуймо | |
2 особа | втовкмачуй | втовкмачуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | втовкмачуючи | |
Минулий час | втовкмачувавши |