втовкти
ВТОВКТИ 1 (УТОВКТИ), вчу, вчеш, док., перех., розм. Б'ючи, товчучи, запхнути, загнати щось у середину чого-небудь. Вони [літаки] втовкли у землю те село (Перв., І, 1958, 524).
@ Втовкти кому в голову що - часто повторюючи, пояснюючи, заставити когось зрозуміти або засвоїти що-небудь. - Ну хто їй втовк у голову, що вона має хист артистки? (Чаб., Балкан. весна, 1960, 458).
ВТОВКТИ2 див. утовкти1.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | втовчу | втовчемо |
2 особа | втовчеш | втовчете |
3 особа | втовче | втовчуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | втовк | втовкли |
Жіночий рід | втовкла | |
Середній рід | втовкло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | втовчімо | |
2 особа | втовчи | втовчіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | втовкши |