вштовхувати
ВШТОВХУВАТИ (УШТОВХУВАТИ), ую, уєш, недок., ВШТОВХНУТИ (УШТОВХНУТИ), ну, неш, док., перех. Штовхаючи кого-, що-небудь, примусити увійти, в'їхати кудись. До кімнати вартові вштовхнули Марію (Цюпа, Назустріч.., 1958, 190); * У порівн. Він мав звичку, розмовляючи, робити такий рух указовим пальцем, неначе вштовхував свої слова в повітря (Коп., Вибр., 1953, 378).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вштовхую | вштовхуємо |
2 особа | вштовхуєш | вштовхуєте |
3 особа | вштовхує | вштовхують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вштовхуватиму | вштовхуватимемо |
2 особа | вштовхуватимеш | вштовхуватимете |
3 особа | вштовхуватиме | вштовхуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вштовхував | вштовхували |
Жіночий рід | вштовхувала | |
Середній рід | вштовхувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вштовхуймо | |
2 особа | вштовхуй | вштовхуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вштовхуючи | |
Минулий час | вштовхувавши |