відбавляти
ВІДБАВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ВІДБАВИТИ, влю, виш; мн. відбавлять; док., перех. Зменшувати кількість, віднімаючи частину від цілого.
Хоч відбавляй - занадто багато. [Горлов:] Головне у полководця - в душі. Коли вона смілива, хоробра, настирлива, тоді ніхто не страшний, а цього у нас хоч одбавляй (Корн., II, 1955, 33).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відбавляю | відбавляємо |
2 особа | відбавляєш | відбавляєте |
3 особа | відбавляє | відбавляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відбавлятиму | відбавлятимемо |
2 особа | відбавлятимеш | відбавлятимете |
3 особа | відбавлятиме | відбавлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відбавляв | відбавляли |
Жіночий рід | відбавляла | |
Середній рід | відбавляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відбавляймо | |
2 особа | відбавляй | відбавляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відбавляючи | |
Минулий час | відбавлявши |