відвихатися
ВІДВИХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ВІДВИХНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. 1. тільки док. Раптово відсторонитися від кого-, чого-небудь. У першу мить чоловік лише відвихнувся від кулака, потім захистив лице від наступних ударів (Ле. Право.., 1957, 147).
2. рідко. Відходити, відлучатися. Од челюстей печі одвихалася баба Гапка й скубла Свиридона за блюзнірську мову (Ю. Янов., Мир, 1956, 140); От, увечері дід з бабою кудись відвихнулись, а дочка й давай шукать (Сл. Гр.); - Робота не важка, а одвихнутись не можна, бо не вгадаєш, коли пан або пані велять запрягати, - мовила Настя (Л. Янов., І, 1959, 286).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відвихаюся | відвихаємося |
2 особа | відвихаєшся | відвихаєтеся |
3 особа | відвихається | відвихаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відвихатимуся | відвихатимемося |
2 особа | відвихатимешся | відвихатиметеся |
3 особа | відвихатиметься | відвихатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відвихався | відвихалися |
Жіночий рід | відвихалася | |
Середній рід | відвихалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відвихаймося | |
2 особа | відвихайся | відвихайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відвихаючись | |
Минулий час | відвихавшись |