відвівати
ВІДВІВАТИ, аю, аєш і ВІДВІЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДВІЯТИ, ію, ієш, док. 1. перех. Відокремлювати полову, бур'ян і т. ін. від зерна на вітрі або очищувальними машинами. У негоду комбайни не зможуть повністю відвівати полову і особливо залишки бур'янів (Рад. Укр., 20. VI. 1961, 2); Текля порядкує на току - треба нам з цього врожайного поля на сівбу перечистити пшеницю.., одвіяти, переточити, перечистити від битого, дрібного... (Горд., Дівчина.., 1954, 227); * Образно. З подякою і згадує сьогодні Шевченка радянський народ, який повалив трони з царями і одвіяв їх з половою у небуття (Тич., III, 1957, 325).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відвіваю | відвіваємо |
2 особа | відвіваєш | відвіваєте |
3 особа | відвіває | відвівають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відвіватиму | відвіватимемо |
2 особа | відвіватимеш | відвіватимете |
3 особа | відвіватиме | відвіватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відвівав | відвівали |
Жіночий рід | відвівала | |
Середній рід | відвівало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відвіваймо | |
2 особа | відвівай | відвівайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відвіваючи | |
Минулий час | відвівавши |