відвірчуватися
ВІДВІРЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДВЕРТІТИСЯ, титься, док., рідко. Те саме, що відкручуватися 1; відгвинчуватися.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відвірчуюся | відвірчуємося |
2 особа | відвірчуєшся | відвірчуєтеся |
3 особа | відвірчується | відвірчуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відвірчуватимуся | відвірчуватимемося |
2 особа | відвірчуватимешся | відвірчуватиметеся |
3 особа | відвірчуватиметься | відвірчуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відвірчувався | відвірчувалися |
Жіночий рід | відвірчувалася | |
Середній рід | відвірчувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відвірчуймося | |
2 особа | відвірчуйся | відвірчуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відвірчуючись | |
Минулий час | відвірчувавшись |