відгвинчувати
ВІДГВИНЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДГВИНТИТИ, нчу, нтиш, док., перех. Обертаючи що-небудь по гвинтовій нарізці, знімати, відокремлювати. Помалу, вже зовсім машинально Крайнєє почав одгвинчувати і загвинчувати гайки (Собко, Зор. крила, 1950, 129); Допізна цієї місячної ночі сиділи в літаку два хлопчики, відгвинчуючи все, що можна було відгвинтити (Чаб., Тече вода.., 1961, 113); Віконниці на залізному прогоничі, а прогонича Маланка ще не одгвинтила (Мик., Кадильниця, 1959, 63).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгвинчую | відгвинчуємо |
2 особа | відгвинчуєш | відгвинчуєте |
3 особа | відгвинчує | відгвинчують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгвинчуватиму | відгвинчуватимемо |
2 особа | відгвинчуватимеш | відгвинчуватимете |
3 особа | відгвинчуватиме | відгвинчуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відгвинчував | відгвинчували |
Жіночий рід | відгвинчувала | |
Середній рід | відгвинчувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгвинчуймо | |
2 особа | відгвинчуй | відгвинчуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відгвинчуючи | |
Минулий час | відгвинчувавши |