віддячуватися
ВІДДЯЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДДЯЧИТИСЯ, чуся, чишся, рідко ВІДДЯКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. Те саме, що віддячувати. [Писар:] Ти.. і сам бачиш, що я й досі не одним тобі віддячуюся (Фр., IX, 1952, 57); [Геррісон:] Чим оддячився я батькам і всім тим, що віддавали останній шматок тяжко заробленого хліба мені, коли я вчився?! (Ірчан, І, 1958, 242); // безос. - Так-то, не все Оксані.. [свято]: оддячилось за Миронову неправду (Григ., Вибр., 1959, 248).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | віддячуюся | віддячуємося |
2 особа | віддячуєшся | віддячуєтеся |
3 особа | віддячується | віддячуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | віддячуватимуся | віддячуватимемося |
2 особа | віддячуватимешся | віддячуватиметеся |
3 особа | віддячуватиметься | віддячуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | віддячувався | віддячувалися |
Жіночий рід | віддячувалася | |
Середній рід | віддячувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | віддячуймося | |
2 особа | віддячуйся | віддячуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | віддячуючись | |
Минулий час | віддячувавшись |