віджатий
ВІДЖАТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до віджати. Високий вміст йоду в водах єсентукського типу, очевидно, пояснюється участю в їх формуванні морських вод, які були віджаті з глин (Геол. ж., XVI, 2, 1956, 29); // у знач. прикм. В ній [балії] здіймалася ціла гора віджатої солдатської білизни (Кучер, Чорноморці, 1956, 394).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | віджатий | віджата | віджате | віджаті |
Родовий | віджатого | віджатої | віджатого | віджатих |
Давальний | віджатому | віджатій | віджатому | віджатим |
Знахідний | віджатий, віджатого | віджату | віджате | віджаті, віджатих |
Орудний | віджатим | віджатою | віджатим | віджатими |
Місцевий | на/у віджатому, віджатім | на/у віджатій | на/у віджатому, віджатім | на/у віджатих |