відклад
ВІДКЛАД, у, ч., спец. Те, що відклалося внаслідок осідання у воді органічних речовин, мінералів і т. ін. В шарі давніх озерно-річкових відкладів були знайдені кістки мамонта (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 16).
ВІДКЛАД, у, ч., рідко. Те саме, що відкладання. - Ну, то знаєш, Андрію, розмови розмовами, а я пішла - відклад не йде на лад (Збан., Ліс. красуня, 1955, 106).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відклад | відклади |
Родовий | відкладу | відкладів |
Давальний | відкладові, відкладу | відкладам |
Знахідний | відклад | відклади |
Орудний | відкладом | відкладами |
Місцевий | на/у відкладі | на/у відкладах |
Кличний | відкладе | відклади |
відкласти
ВІДКЛАСТИ див. відкладати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкладу | відкладемо |
2 особа | відкладеш | відкладете |
3 особа | відкладе | відкладуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відклав | відклали |
Жіночий рід | відклала | |
Середній рід | відклало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкладімо | |
2 особа | відклади | відкладіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відклавши |