відкуповуватися
ВІДКУПОВУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ВІДКУПЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ВІДКУПИТИСЯ, уплюся, упишся; мн. відкупляться; док. 1. За певну плату звільнятися від якоїсь повинності, обов'язку тощо. Хто не оженився, тому в'яжуть жінки колодку, а він одкуповується (Номис, 1864, № 7796); - Доведеться відкуплятися грішми, хлопче (Чаб., Балкан. весна, 1960, 303); Може, ще він не відкупився від некрутчини (Кв.-Осн., II, 1956, 67); // заст. Одержувати волю шляхом викупу. Вона й стала тоді ніби пильніш на нас дивитись, да й каже.., що в того-то да ще в другого пана парубки одкуплялись, то по півтисячі за себе положили (Вовчок, І, 1955, 75); Сповіщали, що Синан-паша бере в полон тільки тих, хто не мав за що відкупитися (Ле, Наливайко, 1957, 195).
2. перен. Виходити зі скрутного становища ціною втрати чого-небудь. Польське військо відходило, радіючи, що так дешево відкупилося (Кач., II, 1958, 424).
3. тільки недок. Пас. до відкуповувати, відкупляти 1.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкуповуюся | відкуповуємося |
2 особа | відкуповуєшся | відкуповуєтеся |
3 особа | відкуповується | відкуповуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкуповуватимуся | відкуповуватимемося |
2 особа | відкуповуватимешся | відкуповуватиметеся |
3 особа | відкуповуватиметься | відкуповуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відкуповувався | відкуповувалися |
Жіночий рід | відкуповувалася | |
Середній рід | відкуповувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкуповуймося | |
2 особа | відкуповуйся | відкуповуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відкуповуючись | |
Минулий час | відкуповувавшись |