відлитий
ВІДЛИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відлити 1, 2, 4, 6, 7. Постаті співців були мов з бронзи чорної одлиті (Л. Укр., III, 1952, 43); Зроблений він [пам'ятник] був і відлитий місцевими художниками і ливарниками (Хижняк, Тамара, 1959, 26); // відлито, безос. присудк. сл. На заводі "Монумент-скульптура" відлито в бронзі бюст великого російського художника І. Ю. Рєпіна (Рад. Укр., 3.VІІІ 1951, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відлитий | відлита | відлите | відлиті |
Родовий | відлитого | відлитої | відлитого | відлитих |
Давальний | відлитому | відлитій | відлитому | відлитим |
Знахідний | відлитий, відлитого | відлиту | відлите | відлиті, відлитих |
Орудний | відлитим | відлитою | відлитим | відлитими |
Місцевий | на/у відлитому, відлитім | на/у відлитій | на/у відлитому, відлитім | на/у відлитих |