відмахнутися
ВІДМАХНУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Однокр. до відмахуватися. Вона [дружина] кволим голосом вимовила: - Василю, я тебе прошу, йди в хату. Дем'янчук обмахнувся, сердито копнув ногою матрац (Жур., Звич. турботи, 1960, 91).
Відмахнутися рукою - те саме, що Відмахнути рукою (див. відмахнути). - Куди біжиш? - Постигнеш... Андрій одмахнувся рукою. Ет, що там тепер Хома... (Коцюб., II, 1955, 34).
2. від кого - чого, перен., розм. Позбутися кого-, чого-небудь небажаного. Валя знов ніби не чула його слів, тільки ледве сіпнула плечем, щоб одмахнутись від Андрія (Коп., Лейтенанти, 1947, 184); Та відмахнутися від думки про неминучу неприємну розмову з дружиною йому не пощастило (Сміл., Сад, 1952, 148).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмахнуся | відмахнемося |
2 особа | відмахнешся | відмахнетеся |
3 особа | відмахнеться | відмахнуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відмахнувся | відмахнулися |
Жіночий рід | відмахнулася | |
Середній рід | відмахнулося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмахнімося | |
2 особа | відмахнися | відмахніться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відмахнувшись |