віднаджуватися
ВІДНАДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДНАДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. Відвикати кудись ходити, десь бувати, що-небудь робити; протилежне занаджуватися. Зовсім віднадився від дому (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | віднаджуюся | віднаджуємося |
2 особа | віднаджуєшся | віднаджуєтеся |
3 особа | віднаджується | віднаджуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | віднаджуватимуся | віднаджуватимемося |
2 особа | віднаджуватимешся | віднаджуватиметеся |
3 особа | віднаджуватиметься | віднаджуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | віднаджувався | віднаджувалися |
Жіночий рід | віднаджувалася | |
Середній рід | віднаджувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | віднаджуймося | |
2 особа | віднаджуйся | віднаджуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | віднаджуючись | |
Минулий час | віднаджувавшись |