віднова
ВІДНОВА, и, ж., рідко. Те саме, що відновлення. - Несвизький багато говорив нам про віднову держави святого Володимира, - закінчив Судислав, - і ми зрозуміли, що така держава не постане без волі-свободи народу (Оп., Іду.., 1958, 647); Де слава твоя [Шекспіра], твоя вічна віднова У шумі народних похвал? (Бажан, Роки, 1957, 201).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | віднова | віднови |
Родовий | віднови | віднов |
Давальний | віднові | відновам |
Знахідний | віднову | віднови |
Орудний | відновою | відновами |
Місцевий | на/у віднові | на/у відновах |
Кличний | відново | віднови |
відновити
ВІДНОВИТИ див. відновлювати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відновлю | відновимо |
2 особа | відновиш | відновите |
3 особа | відновить | відновлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відновив | відновили |
Жіночий рід | відновила | |
Середній рід | відновило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відновімо | |
2 особа | віднови | відновіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відновивши |