відображений
ВІДОБРАЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відобразити. Людяність творів А. Константинопольського, правдивість відображеного в них, досконала художня форма обумовлюють сучасне звучання цих історичних за змістом полотен (Мист., 3, 1962, 16); А Гуменний гріб напереріз, беззвучно розколюючи веслом тонку блакить чистого неба, відображеного у воді (Гончар, Новели, 1954, 14); // у знач. прикм. Пустинне море сміялось, граючись відображеним сонцем (Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 91); // відображено, безос. присудк. сл. Котляревський перший дав значні художні твори, в яких широко було відображено тодішнє життя (Укр. літ., 8, 1957, 84).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відображений | відображена | відображене | відображені |
Родовий | відображеного | відображеної | відображеного | відображених |
Давальний | відображеному | відображеній | відображеному | відображеним |
Знахідний | відображений, відображеного | відображену | відображене | відображені, відображених |
Орудний | відображеним | відображеною | відображеним | відображеними |
Місцевий | на/у відображеному, відображенім | на/у відображеній | на/у відображеному, відображенім | на/у відображених |