відплачувати
ВІДПЛАЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПЛАТИТИ, ачу, атиш, док., кому. Віддячувати за послугу, добре ставлення. Я любив молодого лікаря, як брата, а він відплачував мені тим же (Збан., Ліс. красуня, 1955, 60); [Андрій:] Варто ж би й відплатити самій хоч раз за всі послуги (Л. Укр., III, 1952, 721); // Мститися за вчинене зло. Дряпнула Бурка по серці така фальшивість приятеля, завзявся відплатити йому (Фр., IV, 1950, 83); Куля Перетяла її життя, але Вперед пішли солдати, і зім'яли Ворожу силу, й відплатили гідно За смерть сестри (Рильський, II, 1956, 219).
@ Відплачувати (відплатити) сторицею: а) дуже щедро віддячувати за зроблену послугу, добрий вчинок. Земля любить, щоб її доглядали, тоді й людям сторицею відплатить (Цюпа, Назустріч.., 1958, 367);
б) дуже жорстоко мститися за вчинене зло. За смерть Ніни та її батька партизани відплатили сторицею (Д. Бедзик, Плем'я.., 1958, 65); Відплачувати (відплатити) тією ж монетою див. монета.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відплачую | відплачуємо |
2 особа | відплачуєш | відплачуєте |
3 особа | відплачує | відплачують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відплачуватиму | відплачуватимемо |
2 особа | відплачуватимеш | відплачуватимете |
3 особа | відплачуватиме | відплачуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відплачував | відплачували |
Жіночий рід | відплачувала | |
Середній рід | відплачувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відплачуймо | |
2 особа | відплачуй | відплачуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відплачуючи | |
Минулий час | відплачувавши |