відрізан
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відрізан | відрізани |
Родовий | відрізана | відрізанів |
Давальний | відрізанові, відрізану | відрізанам |
Знахідний | відрізан | відрізани |
Орудний | відрізаном | відрізанами |
Місцевий | на/у відрізані | на/у відрізанах |
Кличний | відрізане | відрізани |
відрізаний
ВІДРІЗАНИЙ, а, е. Дієпр. нас. мин. ч. до відрізати 1-3. [Печариця:] Я вже тепер - одрізана скиба од хліба (Мирний, V, 1955, 172); Наче мені всюди путь одрізана (Барв., Опов.., 1902. 179); [Спартак:] Та ти казав. Що зник Тугай, відрізаний вогнем (Дмит., Драм. тв., 1958, 27); // відрізано, безос. присудк. сл. Тепер мені всі шляхи відрізано (Коз., Сальвія, 1959, 192).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відрізаний | відрізана | відрізане | відрізані |
Родовий | відрізаного | відрізаної | відрізаного | відрізаних |
Давальний | відрізаному | відрізаній | відрізаному | відрізаним |
Знахідний | відрізаний, відрізаного | відрізану | відрізане | відрізані, відрізаних |
Орудний | відрізаним | відрізаною | відрізаним | відрізаними |
Місцевий | на/у відрізаному, відрізанім | на/у відрізаній | на/у відрізаному, відрізанім | на/у відрізаних |