відсвяткувати
ВІДСВЯТКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Відзначити певне свято, видатну подію тощо. Вважали мої львівські приятелі за потрібне відсвяткувати.. 25-літ-ній ювілей моєї письменницької діяльності (Фр., І, 1955, 40); За два дні комуна відсвяткувала річницю Жовтневої революції (Мик., II, 1957, 462); Відсвяткувати цю дату [іменини] Олена Семенівна вирішила у свого батька (Грим., Син.., 1950, 10).
2. Закінчити святкувати. Минув мій рік шістнадцятий, сімнадцятий починаю. Одсвяткували ми зелену неділю (Вовчок, 1, 1955, 58); Минуло різдво, відсвяткували й водохреща, а з столиці ні чутки (Коцюб., І, 1955, 117).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відсвяткую | відсвяткуємо |
2 особа | відсвяткуєш | відсвяткуєте |
3 особа | відсвяткує | відсвяткують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відсвяткував | відсвяткували |
Жіночий рід | відсвяткувала | |
Середній рід | відсвяткувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відсвяткуймо | |
2 особа | відсвяткуй | відсвяткуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відсвяткувавши |