відсвіжений
ВІДСВІЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відсвіжити. Буря минула, не наробивши великої шкоди, тільки все, відсвіжене по довгій спеці, зеленілося (Фр., І, 1955, 266); Бійці, відсвіжені купанням і відпочинком, тепер ішли значно веселіше (Собко, Кавказ, 1946, 24); // у знач. прикм. Вона [Раїса] засипала з одсвіженим теплим тілом (Коцюб., I, 1955, 325).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відсвіжений | відсвіжена | відсвіжене | відсвіжені |
Родовий | відсвіженого | відсвіженої | відсвіженого | відсвіжених |
Давальний | відсвіженому | відсвіженій | відсвіженому | відсвіженим |
Знахідний | відсвіжений, відсвіженого | відсвіжену | відсвіжене | відсвіжені, відсвіжених |
Орудний | відсвіженим | відсвіженою | відсвіженим | відсвіженими |
Місцевий | на/у відсвіженому, відсвіженім | на/у відсвіженій | на/у відсвіженому, відсвіженім | на/у відсвіжених |